Практично кожну оселю здавна прикрашають килими.
Як же виник цей звичний для нас елемент інтер’єру?
Килим — це текстильне декоративне покриття для стін та підлоги, прикрашене різноманітними візерунками в різних кольорах.
Здавна килими виконували чисто практичну роль — утепляли стіни та підлогу житла.
Перші килимові вироби було знайдено при розкопках в Єгипті.
Це лляні ворсові килими з симетричним малюнком і використовувались вони саме для того, щоб прикрасити житло.
Ці знахідки датовані в 4-5 ст. до нашої ери. В Європі килими почали своє поширення з Іспанії.
В цій країні вироби з ворсом мали особливу методику створення, яка була названа «іспанський вузол».
Європейські майстри часто використовували орнаменти, які включали суміш християнських та мусульманських традиційних елементів.
Починаючи з 17 століття центром виробництва килимових виробів стає Франція.
Вважалось, що килим — атрибут королівської та церковної влади.
Пізніше килими було дозволено мати всім хто забажає, але не всі могли дозволити собі цей предмет розкоші.
Пізніше в Обюссоні було винайдено техніку безворсових килимів. В 1839 році була створена так звана жакардова машина.
Килими стали виробляти масово, але створені вручну, як і раніше ціняться дорожче. Перські килими завжди були еталоном якості.
В наш час на килимових фабриках Ірану використовується виключно ручний спосіб ткання.
Цікаво, що знайдені при розкопках іранські килими виконані по тій же технології, що і тепер.
Ручним виготовленням килимів досі займаються в Китаї, Непалі, Індії. Перевага цього способу в тому, що вузлики зав’язуються міцніше і виріб в результаті служить довше.
Килим 20-21 століття — це в більшості фабричний виріб з синтетичних чи напівсинтетичних матеріалів, однотонні або штамповані різноманітними орнаментами.
Килимові вироби ручної роботи, і масового виробництва прикрашають наші оселі, створюють затишок, додають тепла і комфорту.
І всі вони потребують догляду та дбайливого відношення.